Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ферко М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Абрагамович О. О. Ультразвукові допплерофлоуметричні ознаки портальної гіпертензійної ґастропатії у хворих на цироз печінки [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко, Ю. П. Довгань, С. Я. Толопко // Acta medica Leopoliensia. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2013_19_3_8 | ||
| 2. | 
Абрагамович О. О. Ультразвукова допплерофлоуметрична діагностика синдрому портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки та значення її показників для прогнозу [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, Ю. П. Довгань, М. Р. Ферко, М. О. Абрагамович, С. Я. Толопко // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_3_9 Мета роботи - удосконаливши ультразвукову допплерофлоуметричну методику обстеження судин черевної порожнини (ЧП), діагностувати портальну гіпертензію у хворих на цироз печінки (ЦП) з урахуванням ранжування її за ступенем тяжкості, а також визначити констеляцію її показників як критерії прогнозу хворих. Вивчено гемодинаміку в судинах ЧП модифікованим ультразвуковим доплерофлоуметричним обстеженням 99 осіб (87 хворих на ЦП та 12 практично здорових добровольців). На підставі вивчення результатів кореляційних зв'язків між тяжкістю ЦП за К. Чайлдом (1964 р.) - Р. Пью (1973 р.) та показниками удосконаленого протоколу ультразвукового доплерофлоуметричного обстеження судин ЧП розроблено критерії ступенів тяжкості портальної гіпертензії та визначено прогноз хворих. Висновки: удосконалена ультразвукова доплерофлоуметрична методика надає змогу об'єктивізувати діагностику портальної гіпертензії у хворих на ЦП, ранжувати її за ступенем тяжкості та визначити прогноз хворих. | ||
| 3. | 
Абрагамович О. О. Гепатопульмональний синдром: вентиляційно-перфузійна функція легень, патогенез її порушення [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 2. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2013_2_11 | ||
| 4. | 
Абрагамович О. О. Особливості ураження сечовидільної системи у хворих на хронічні дифузні ураження печінки [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко, С. Я. Толопко, М.М. Кульпа // Проблеми екології та медицини. - 2012. - Т. 16, № 5-6. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/petm_2012_16_5-6_21 | ||
| 5. | 
Абрагамович О. О. Стан веґетативної нервової системи у хворих на цироз печінки різного ступеня важкості [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко, О. П. Фаюра // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 4. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_4_6 | ||
| 6. |
Ферко М. Р. Вміст деяких ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій плазми крові, показники ренін-альдостеронової системи, натрійуретичного гормону у хворих на декомпенсований цироз печінки та їх залежність від ступеня важкості портальної гіпертензії [Електронний ресурс] / М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 4. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_4_12 Питання взаємозв'язку ендотеліальної дисфункції, у пацієнтів з цирозом печінки (ЦП), її ролі у виникненні та наростанні важкості портальної гіпертензії (ПГ) викликають значне зацікавлення серед фахівців гепатологічного профілю, а інколи слугують предметом бурхливих наукових дискусій з формулюванням неоднозначних, а часом і суперечливих висновків. Мета роботи - визначити вміст деяких ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій плазми крові, показники ренін-альдостеронової системи, натрійуретичного гормону у хворих на декомпенсований ЦП та з'ясувати їх залежність від ступеня важкості ПГ. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією залучено 80 пацієнтів із декомпенсованим ЦП з різним ступенем важкості ПГ. З'ясовано, що у хворих на декомпенсований ЦП вміст ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій плазми крові, показники ренін-альдостеронової системи, натрійуретичного гормону були достовірно вищими (<$E р~<<~0,05>) порівняно з референтними показниками, а зростання їх вмісту прямопропорційно залежить від ступеня важкості ПГ. Висновки: показники рівнів концентрації ендотеліну-1, циклічного гуанозинмонофосфату, туморнекротизувального фактора пухлин-alpha, реніну, альдостерону та натрійуретичного гормону в плазмі хворих на декомпенсований ЦП можуть слугувати надійними допоміжними діагностичними критеріями виявлення ПГ та одними з маркерів визначення ступенів її важкості. | ||
| 7. |
Абрагамович М. О. Характеристика стану веґетативної нервової системи у хворих на цироз печінки та його залежність від ступеня важкості портальної гіпертензії за показниками дослідження варіабельності серцевого ритму [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 1. - С. 8-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_1_4 | ||
| 8. |
Абрагамович М. О. Характеристика синтропічних коморбідних позапечінкових уражень у хворих на цироз печінки залежно від ступеня важкості портальної гіпертензії [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 2-3. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_2-3_8 Як відомо, цироз печінки (ЦП) не обмежується гепатобіліарною системою, а поширюється й на інші органи та системи. На цій підставі його розглядають як цирозну хворобу всього організму з втягненням у патологічний процес різних органів і систем організму, трактованих як синтропічні коморбідні ураження, що здебільшого стають причиною тимчасового, а відтак стійкого порушення працездатності, інвалідизації, часто - смерті хворого. Мета роботи - з'ясувати характер і частоту синтропічних коморбідних позапечінкових уражень у хворих на цироз печінки залежно від ступеня важкості портальної гіпертензії. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 240 пацієнтів [65 жінок (27,1 %) та 175 чоловіків (72,9 %) віком від 21 до 78 років (середній вік 47,8 +- 0,7 року), середня тривалість захворювання 4,2 +- 0,2 року]. Окрім загальноклінічних методів обстеження усім хворим проводено удосконалене ультразвукове допплерофлоуметричне обстеження (УЗДФМО) судин черевної порожнини. Із-поміж усіх виявлених синтропічних коморбідних уражень у хворих на ЦП найбільш виражену залежність зі ступенем важкості портальної гіпертензії мають печінкова енцефалопатія [r = 0,73 (<$E р~<<~0,001>)], "голова медузи" [r = 0,72 (<$E р~<<~0,001>)], варикозно розширені вени стравоходу [r = 0,69 (<$E р~<<~0,001>)], коагулопатія [r = 0,69 (<$E р~<<~0,001>)] та артеріальна гіпотонія [r = 0,69 (<$E р~<<~0,001>)], частота яких прямопропорційно залежить від ступеня важкості портальної гіпертензії. Висновки: врахування синтропічних коморбідних уражень інших органів і систем, їх характерстика залежно від ступеня важкості портальної гіпертензії - ключового патогенетичного чинника виникнення та наростання важкості синтропічних коморбідних уражень посідає важливе місце у визначенні тактики лікування та прогнозу хворих на ЦП. | ||
| 9. |
Ферко М. Р. Лікування хворих на цирох печінки з урахуванням ступеня важкості портальної гіпертензії та синтропічних коморбідних позапечінкових уражень, їх ускладнень: модифікований алґоритм, його ефективність [Електронний ресурс] / М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 4. - С. 42-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_4_9 | ||
| 10. |
Абрагамович М. О. Модифіковане комплексне лікування хворих на цироз печінки з гепатопульмональним синдромом різних ступенів важкості: патоґенетичне обґрунтування та ефективність [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 1. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_1_6 Утягнення в патологічний процес у хворих на цироз печінки (ЦП) різних органів та систем, зокрема органів дихання, трактованих як синтропічні ко- та поліморбідні ураження, серед яких найчастіше зустрічається гепатопульмональний синдром (ГПС), у багатьох випадках зумовлюють важкість загального стану пацієнтів, призводять до значного зниження якості їх життя, стійкої втрати працездатності, мають визначальне прогностичне значення на всіх етапах лікування та є основною причиною смерті гепатологічних хворих. Враховуючи несприятливий прогноз та високу летальність (41,0 %) ГПС, необхідні постійне спостереження та особлива увага лікарів до цієї категорії хворих, а також, для оптимізації лікування, призначення адекватних патогенетично обгрунтованих лікарських засобів. Модифіковано комплексне лікування хворих на ЦП з ГПС різних ступенів важкості, з'ясувавши особливості їх патогенезу, та оцінено його ефективність. У рандомізований спосіб у дослідження залучено 93 хворих на ЦП з ГПС (26 жінок (28,0 %) і 67 чоловіків (72,0 %) віком від 27 до 67 років), які лікувалися у Львівському обласному гепатологічному центрі в 2012 - 2015 рр. Пацієнтам проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем згідно з вимогами сучасної медицини. За результатами дослідження показники кислотно-основної рівноваги (парціальний тиск вуглекислого газу, бікарбонат, стандартний бікарбонат, надлишок основ у крові та в позаклітинній рідині) достовірно (<$E р~<<~0,05>) зменшувалися з наростанням важкості ураження легень, а рівні циклічного гуанозинмонофосфату, ендотеліну-1, прозапального туморнекротизувального фактора alpha, показників ренін-альдостеронової системи (ренін, альдостерон) прямопропорційно залежали від ступеня важкості гепатопульмонального синдрому. Це дало змогу обгрунтувати доцільність застосування таких груп лікарських засобів: буферні розчини, beta-блокатор (карведілол), антагоніст рецепторів до ангіотензину II (вальсартан), інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприл), інгібітор фосфодіестерази (пентоксифілін), конкурентного антагоніста альдостерону (спіронолактон). Висновки: призначення модифікованого патогенетично обгрунтованого лікувального комплексу хворим на ЦП з урахуванням ступенів важкості ГПС дало змогу підвищити ефективність лікування на 13,7 % й покращити показники фізичної активності, життєздатності, психічного та загального здоров'я, зменшити відчуття болю, а також роль емоційних проблем у обмеженні життєдіяльності, а отже, покращити фізичний і психічний статус пацієнтів. | ||
| 11. |
Фармага М. Л. Характеристика та особливості стану системи кровообігу у хворих на цироз печінки як хвороби з поліорґанним ураженням: патоґенез; діаґностика; принципи лікування її уражень (огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / М. Л. Фармага, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 2-3. - С. 53-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_2-3_12 Цироз печінки (ЦП) посідає значне місце серед хвороб внутрішніх органів, а його коморбідні синтропічні ураження системи кровообігу є частою причиною інвалідизації нерідко й смерті пацієнтів, що визначає актуальність, медичну та соціально-економічну значущість, а також потребу удосконалення принципів його комплексного диференційованого лікування з урахуванням стану системи кровообігу. Мета роботи - проаналізувати опубліковані дослідження щодо частоти, патогенезу, клінічних ознак, діагностики та лікування поліморбідних синтропічних позапечінкових уражень серцево-судинної системи у пацієнтів з ЦП. Опрацьовано результати клінічних досліджень за попередні роки та проаналізовано випадок захворювання пацієнта, який перебував під нашим спостереженням. Ураження печінки, як ключового органа міжорганних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу. Це виявляється передусім порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та, як наслідок, порушенням мікроциркуляції і функціональної недостатності майже всіх органів, а також ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії із систолічною та діастолічної серцевою недостатністю і зміною параметрів серця. Клінічні ознаки ЦП з втягненням у патологічний процес органів системи кровообігу є бідними і, головне, неспецифічними. Найчастіше скарг немає або їх вважають проявом захворювання печінки, а результати фізикального, лабораторного й інструментального обстеження є малоінформативними. Найбільш специфічними є висока частота серцевих скорочень, наявність іхронотропної недостатності та рівень і добові коливання артеріального тиску. Специфічних методів лікування уражень серцево-судинної системи за умов ЦП поки що не розроблено. Висновки: ураження печінки, як ключового органа міжорганних і міжсистемних взаємовідносин, призводить до порушень системи кровообігу й виявляється порушенням гемодинаміки з формуванням стійкої артеріальної гіпотонії та ушкодженням міокарда у вигляді циротичної кардіоміопатії з систолічною і діастолічною серцевою недостатністю та зміною параметрів серця. | ||
| 12. |
Абрагамович О. О. Ультрасоноґрафічна характеристика структури і функції серця у хворих із синтропічною кардіоміопатією на ґрунті цирозу печінки та їх особливості залежно від тяжкості основної хвороби [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, М. Л. Фармага, М. Р. Ферко // Acta medica Leopoliensia. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 24-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2018_24_3_6 | ||
| 13. |
Абрагамович М. О. Уміст деяких ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій у крові хворих залежно від тяжкості цирозу печінки та стану редокс-системи орґанізму [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 4. - С. 18-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_4_5 Цироз печінки (ЦП) розглядають як хронічну дифузну хворобу печінки, тяжкість якої наростає, що виявляється структурною перебудовою її паренхіми у вигляді вузликової трансформації і фіброзу внаслідок некрозу гепатоцитів, появою шунтів між портальною і центральними венами в обхід гепатоцитів із виникненням портальної гіпертензії та печінкової недостатності. Однією з основних первинних патогенетичних ланок виникнення ЦП є оксидативний стрес. Мета роботи - визначити вміст деяких ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій у крові хворих залежно від тяжкості цирозу печінки та стану редокс-системи організму. Матеріали й методи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 81 хворого (26 жінок (32,1 %), 55 чоловіків (67,9 %)), віком від 27 до 73 років (середній вік - 46,9 +- 10,8 років) (дослідна група - ДГ). Ці хворі перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Львівському обласному гепатологічному центрі створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та гастроентеро- логічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні. Обстежено також 20 практично здорових осіб (8 жінок (40,0 %), 12 чоловіків (60,0 %)) віком від 19 до 70 років (середній вік - 41,8 +- 4,2 року), із яких сформовано контрольну групу (КГ). Усім пацієнтам проводили комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. За результатами обстежень усіх пацієнтів ДГ розподілено на три групи, відповідно до класу тяжкості ЦП за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю: у першій (клас А) - 19, у другій (клас В) - 29, у третій (клас С) - 27 осіб. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК), зокрема малонового діальдегіду (МДА) та каталази. Отримані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді M +- <$E sigma>, n - кількість обстежених у групі, у випадку ненормального розподілу - Ме [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо р << 0,05. Висновки: печінка суттєво впливає на стан ендотелію через роль оксидативного стресу в метаболізмах NO, ендотелінів, натрійуретичного пептиду, ренін-альдостеронової системи. У хворих на цироз печінки виявлено збільшення вмісту малонового діальдегіду та зменшення вмісту каталази з наростанням тяжкості хвороби за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю, що свідчить про суттєві порушення у редокс-гомеостазі та надалі призводить до ендотеліальної дисфункції з порушенням нормального обміну вазоактивних гуморально-метаболічних речовин у сироватці крові, що стає передумовою виникнення позапечінкових коморбідних синтропічних уражень, що суттєво ускладнюють перебіг основної хвороби.Цироз печінки (ЦП) розглядають як хронічну дифузну хворобу печінки, тяжкість якої наростає, що виявляється структурною перебудовою її паренхіми у вигляді вузликової трансформації і фіброзу внаслідок некрозу гепатоцитів, появою шунтів між портальною і центральними венами в обхід гепатоцитів із виникненням портальної гіпертензії та печінкової недостатності. Однією з основних первинних патогенетичних ланок виникнення ЦП є оксидативний стрес. Мета роботи - визначити вміст деяких ендотелійзалежних вазоактивних субстанцій у крові хворих залежно від тяжкості цирозу печінки та стану редокс-системи організму. Матеріали й методи. До дослідження за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП залучено 81 хворого (26 жінок (32,1 %), 55 чоловіків (67,9 %)), віком від 27 до 73 років (середній вік - 46,9 +- 10,8 років) (дослідна група - ДГ). Ці хворі перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Львівському обласному гепатологічному центрі створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та гастроентеро- логічного відділу Львівської обласної клінічної лікарні. Обстежено також 20 практично здорових осіб (8 жінок (40,0 %), 12 чоловіків (60,0 %)) віком від 19 до 70 років (середній вік - 41,8 +- 4,2 року), із яких сформовано контрольну групу (КГ). Усім пацієнтам проводили комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. За результатами обстежень усіх пацієнтів ДГ розподілено на три групи, відповідно до класу тяжкості ЦП за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю: у першій (клас А) - 19, у другій (клас В) - 29, у третій (клас С) - 27 осіб. З метою визначення показників редокс-системи вивчали вміст продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК), зокрема малонового діальдегіду (МДА) та каталази. Отримані результати у випадку нормального розподілу представили у вигляді M +- <$E sigma>, n - кількість обстежених у групі, у випадку ненормального розподілу - Ме [25,0 %; 75,0 %]. Статистично достовірною вважали різницю, якщо р << 0,05. Висновки: печінка суттєво впливає на стан ендотелію через роль оксидативного стресу в метаболізмах NO, ендотелінів, натрійуретичного пептиду, ренін-альдостеронової системи. У хворих на цироз печінки виявлено збільшення вмісту малонового діальдегіду та зменшення вмісту каталази з наростанням тяжкості хвороби за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю, що свідчить про суттєві порушення у редокс-гомеостазі та надалі призводить до ендотеліальної дисфункції з порушенням нормального обміну вазоактивних гуморально-метаболічних речовин у сироватці крові, що стає передумовою виникнення позапечінкових коморбідних синтропічних уражень, що суттєво ускладнюють перебіг основної хвороби. | ||
| 14. | 
Абрагамович О. О. Особливості функціонування вегетативної нервової системи у хворих на цироз печінки [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Лікарська справа. - 2013. - № 5. - С. 38-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_5_9 | ||
| 15. |
Абрагамович О. О. Нові можливості ультразвукової допплерофлоуметричної діагностики портальної гіпертензії, ускладненої варикозно розширеними венами стравоходу, та прогнозування кровотечі [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, М. Р. Ферко, Ю. П. Довгань, С. Я. Толопко // Лікарська справа. - 2013. - № 8. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_8_11 | ||
| 16. |
Фаюра О. П. Чинники ризику: методика визначення й оцінювання, прогнозування в медицині (огляд літератури; приклади використання у власній клінічній практиці) – повідомлення перше [Електронний ресурс] / О. П. Фаюра, А. О. Максимук, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 1-2. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_1-2_10 | ||
| 17. |
Дробінська Н. В. Особливості зміни показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, З. О. Білоус, М. Р. Ферко, Р. Б. Іваночко, М. О. Завадка // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 23-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_6 Дослідження змін певних лабораторних показників крови та верифікування з їх допомогою лабораторних синдромів, а також виявлення констеляцій лабораторних синдромів у хворих на цироз печінки (ЦП) потребують з'ясування їх особливостей, які б дозволили лікарям-клініцистам будь-якої ланки надання медичної допомоги хворим на ЦП запідозрити або ж верифікувати порушення мінеральної щільності кісткової тканини (ПМЩКТ). Мета роботи - дослідити особливості змін показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на ЦП з ПМЩКТ. 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %) і 63 чоловіки (70,0 %) віком від 18 до 66 років) стратифіковані на декілька груп: дослідну (ДГ) (хворі на ЦП з ПМЩКТ (72 хворих (80,0 %))), з яких сформовано дві підгрупи - ДГ А (хворі на ЦП з остеопенією (46 хворих (63,9 %))), і ДГ Б (хворі на ЦП з остеопорозом (26 хворих (36,1 %))) та групу порівняння (ГП) (хворі на ЦП без ПМЩКТ (18 хворих (20,0 %))). Серед лабораторних синдромів та змін показників, що їх характеризують, досліджували цитолізний (збільшення вмісту аланінамінотрансферази (АЛТ) і/або аспартатамінотрансферази) у плазмі крови, мезенхімально-запальний (підвищення показників тимолової проби (ТП) і/або гамма-глобулінів), гепатоцелюлярної недостатности (зменшення значень фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів), холестазний (збільшення значень лужної фосфатази, гамма-глютамілтранспептидази, загального білірубіну), портосистемного шунтування (зменшення показників натрію і/або калію, і/або збільшення креатиніну) та дисліпідемії (збільшення вмісту холестеролу, В-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, зменшення ліпопротеїдів високої щільності в сироватці крови. Дослідження виконано за три етапи, на першому з яких вивчали особливості лабораторних синдромів і показників, що їх характеризують, на другому - констеляцій лабораторних синдромів, на третьому - одночасного прояву певної кількості різних лабораторних синдромів у хворих на ЦП з ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом включно. Кожний етап передбачав три кроки: перший - дослідження частоти лабораторних синдромів і їх лабораторних показників у хворих на ЦП та визначення їх частки в кожній із досліджуваних груп, другий - виявлення достовірних різниць між частотою випадків, третій - виявлення прямого стохастичного взаємозв'язку між досліджуваною ознакою й ПМЩКТ, у тому числі остеопенією й остеопорозом. Висновки: лабораторні синдроми, показники, що їх характеризують, і констеляції лабораторних синдромів мають певні особливості у хворих на ЦП з ПМЩКТ, адже частіше трапляються у хворих із ураженням кісток і мають підтверджений стохастичний зв'язок із ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом окремо. | ||
| 18. |
Фаюра О. П. Чинники ризику: методика визначення й оцінювання, прогнозування в медицині (огляд літератури; приклади використання у власній клінічній практиці) – повідомлення друге [Електронний ресурс] / О. П. Фаюра, А. О. Максимук, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 70-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_12 | ||
| 19. |
Дробінська Н. В. Діагностична й передбачувана цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, М. Р. Ферко, І. Ю. Корнійчук, Р. Б. Іваночко // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 1-2. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_1-2_9 Зміни певних лабораторних показників крови, лабораторні синдроми, на які вони вказують, та їх констеляції потребують дослідження їх цінности для можливости використання клініцистами з метою виявлення чи заперечення проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (ПМЩКТ) у хворих на цироз печінки (ЦП), позаяк мають певні особливості. Досліджено діагностичну й передбачувану цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на ЦП з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини. У рандомізований спосіб обстежено 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %), 63 чоловіки (70,0 %) віком 18 - 66 років) і стратифіковано за наявністю уражень кісток згідно з рекомендаціями ВООЗ за Т-критерієм. Із 72 (80,0 %) хворих на ЦП з ПМЩКТ сформували дослідну групу (ДГ) (46 (63,9 %) хворих на ЦП з остеопенією - ДГ А; 26 (36,1 %) хворих на ЦП з остеопорозом - ДГ Б) і з 18 (20,0 %) хворих на ЦП без ПМЩКТ - групу порівняння (ГП). Лабораторні синдроми діагностували на основі виявлення відхилень лабораторних показників крови, а саме: цитолізний - у разі збільшення вмісту аспартатамінотрансферази чи аланінамінотрансферази у плазмі крові; мезенхімально-запальний - у разі підвищення показників тимолової проби чи <$E gamma>-глобулінів; гепатоцелюлярної недостатности - зменшення фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів; холестазний - збільшення значень лужної фосфатази (ЛФ), <$E gamma>-глютамілтранспептидази чи загального білірубіну; портосистемного шунтування - зниження показників натрію, калію чи підвищення креатиніну; дисліпідемії - збільшення у сироватці крові вмісту холестеролу, B-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності чи зменшення ліпопротеїдів високої щільності. Дослідження проведено за два етапи. На першому етапі визначено показники діагностичної, передбачуваної цінності й відношення правдоподибності змін лаболаторних показників (перший крок першого етапу дослідження) лабораторних синдромів і констеляцій лабораторних синдромів (другий крок першого етапу дослідження) та одночасного прояву певної кількости лабораторних синдромів ЦП із шести досліджуваних (третій крок першого етапу дослідження), які статистично достовірно відрізнялися або мали істотний прямий стохастичний зв'язок із певним ураженням кісток. Найбільш цінні з них, які підтверджувалися одночасно обома статистичними критеріями, були обрані для другого етапу, на якому обчислено й зображено за допомогою номограми теореми Байєса посттестову ймовірність проявів ПМЩКТ у разі їх наявности або відсутности. Висновки: виявлено зміни лабораторних показників крови деяких лабораторних синдромів і їх констеляції, що володіють певною діагностичною, передбачуваною цінністю і відношенням правдоподібности та можуть або підтверджувати, або заперечувати прояви ПМЩКТ. Найбільш цінними є високочутливе зменшення ліпопротеїдів високої щільности - для виключення усіх проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини, середньочутливе збільшення значень лужної фосфатази - для виключення остеопорозу, високоспецифічний одночасний прояв п'яти досліджуваних лабораторних синдромів із шести - для підтвердження остеопорозу у хворого на ЦП. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |